Бубнявіють думки, проростають словами, Їх пагіння бринить у завихренні днів — Цілий тиждень живу і ходжу між левами, Недаремно ж і місто взивається — Львів. Є міста — ренеґати, є просто байстрята, Є леви, що мурликають, наче коти, Божевільно байдуже облизують ґрати Ще й пишаються з власної сліпоти. Але думать про них я сьогодні не