Соцмережі кілька разів на сезон радують новими трендами в моді, але часто нове - це добре забуте старе.

Маю чергову порцію прикладів поэднення старої та нової архітектури в різних країнах - запрошую до перегляду. 1. Антверпен, Бельгія. 2. Берлін, Німеччина. 3. 4. Варшава. Реконструкція старої будівлі під готель. Проект. 5. Та будівництво. 6. Відень, Австрія. 7. Гамбург, Німеччина. В будинку праворуч…

ПИШЕ: Славко Јовичић Славуј Да ли је могуће пронаћи прави тренутак и како изабрати прави пут за доношење исправне одлуке. Мислим да једноставног одговора на ово питање нема, јер се у понуди налази мноштво различитих одговора и сви се своде на - да или на не, односно на одлучност, па чак и онда кад се прави исход не може чак ни предвидјети. Додуше, свако има могућност да промијени сопствени ток историје. Јер није исто некога загрлити кад то некоме треба или отићи тек тако остављајући некога на милост и на немилост судбини. Све оно што се догоди или што је већ било ми кажемо: Ма била је таква судбина. Могуће су и опције бјежања и сакривања у мишије рупе, али само фигуративно, а никако и физички, јер не може се човјек смањити на физичке пропорције миша, али може као миш побјећи и сакрити се. Но, и скривање има рок трајања. Уосталом, мишија рупа нема врата, али врата љубави кад се једном залупе испред носа онога ко те воли и ко још увијек вјерује у тебе, тешко ће се поново било кад више отворити. Не постоји нулто вријеме кад би могао у сред љета и оних паклених врућина да се заледиш и претвориш у неко друго агрегатно стање. Али можеш бар привидно и привремено да "искочиш из свог тијела" и да однекуд са пристојне дистанце гледаш и анализираш гдје је могла да те одведе једна или друга одлука. Прије свега, треба имати воље, па онда и снаге да наступиш из позиције оног бољег ЈА, пожељног, очекиваног, непоколебљивог, снажног и одлучног. И док тако размишљаш не смијеш дозволити да те спутава оно кукавичко, колебљиво, неодлучно ЈА, а оно је увијек склоно бјежању и сакривању испод женске сукње, ако је се икада докопаш. Шта год да је у питању застани – није то филм у којем ти је Кустурица додијелио главну улогу. У томе леже и сва питања и сви одговори, али јеси ли спреман или ниси да одговориш на све изазове живота. То је основна ствар око које се све врти. Некад нас вуку центрипеталне, а некад центрифугалне силе, само је питање да ли и према правом циљу. О томе се ради друшкане мој, па ти добро размисли о свему овом на брзину овако написах. Али, барем ти имаш времена да ову моју брзину развучеш на реално вријеме и да у том раздобљу све ствари посложиш на права мјеста. На карају, ипак морам да те упозорим да живот није филм и да никад нико неће написати улогу како ћеш живјети живот. Само Бог зна шта те све чека на животном путу ... Зашто сам све ово написао. Има много разлога, јер модерна цивилизација је препуна разних изазова и непредвиђених ствари, али и даље ће се наставити све оно што је започето од настанка цивилизације...почињаће и трајати ратови, технолошки напредак ће их помагати, али и спутавати развој цивилизације. Остаће да трају и усамљеност и отуђење људи једних од других. Појављиваће се и оне, нама још увијек непознате и бесмислене ствари. Али, трајаће и љубав и људска доброта, мада се плашим да се то не сведе на појединачна испољавања људскости. Паде ми на ум једна пјесма: "Хеј животе луталицо“, али морам признати да ми је само назив остао у сјећању, а ко пјева ту пјесму и каква је мелодија стварно не знам ... Али знам да је зима већ увелико почела. Ово вријеме прије би се могло назвати умјерена јесен, него зимско годишње доба. Човјек ту ништа не може. Против Бога и против природе се не може ... Нека се све дешава онако како мора бити, па и зима.

Заміна пошкоджених перекриттів у будинку чи квартирі ➤ Заміна дерев'яного перекриття на залізобетонне ➤ Технологія, інструкції, матеріали в простому гайді

Колись я вже робив таку невелику підбірку з прикладами сучасної архітектури у історичному середовищі. З того часу пройшло вже більше року і набралося трохи нових прикладів, тому час показати і їх. Цього разу будуть не лише старі та нові будівлі поруч, а й приклади реконструкцій старих будинків. 1.…

Дослідження "Першої української загально-практичної кухні" Ольги Франко не перестає мене дивувати та вражати. Дуже часто ми чуємо фразу - "Нове - це давно забуте старе":). Ця книжка чи не щодня мені про це нагадує. І найкраще це проілюструє "Чоколядовий пиріг", рецепту якого мінімум 87 років

Напевно, у мене будуть з’являтися нові роботи, але які і коли, я не знаю. Питання не в тому, аби мати їх у своїй колекції, а скоріше в можливості дивитися на різне мистецтво, старе і нове.

Маю чергову порцію прикладів поэднення старої та нової архітектури в різних країнах - запрошую до перегляду. 1. Антверпен, Бельгія. 2. Берлін, Німеччина. 3. 4. Варшава. Реконструкція старої будівлі під готель. Проект. 5. Та будівництво. 6. Відень, Австрія. 7. Гамбург, Німеччина. В будинку праворуч…

Маю чергову порцію прикладів поэднення старої та нової архітектури в різних країнах - запрошую до перегляду. 1. Антверпен, Бельгія. 2. Берлін, Німеччина. 3. 4. Варшава. Реконструкція старої будівлі під готель. Проект. 5. Та будівництво. 6. Відень, Австрія. 7. Гамбург, Німеччина. В будинку праворуч…

Щоб у твоє життя увійшло щось нове, треба спочатку з нього викинути щось старе. Cаме ця думка є основним мотивом книги - "Позбався п'ятдесяти речей", Гейл Бленк. Якби я писала відгук про неї відразу після прочитання, він би був негативним. Але пройшов деякий час, і я зрозуміла, що дві речі поради з неї, я використовую досить часто, хоч п'ятдесят речей так і не викинула (але, якщо зізнатись чесно, дещо я таки повикидала). Починається книга з того, що автор пропонує навести порядок вдома і викинути п'ятдесят речей, але це мають бути різні речі, так наприклад 50 старих журналів рахуються за одну річ. Автор проводить нас по всіх кімнатах, розказуючи, що вона викинула, різні історії зі свого життя та своїх знайомих. Ідея в тому, щоб не просто повикидати все підряд, а повикидати саме непотрібні речі, ті які вам не подобаються, не функціонують, чи глянувши на які, ви згадуєте щось неприємне. Частину з непотрібного можна пожертвувати тим, кому ці речі можуть стати у нагоді, частину, яка буде просто сміттям, треба просто викинути й забути. Розібравши завали у будинку слід взятись за завали у своїй голові. З цим набагато важче, і це рідко можна зробити за один день, але це робити варто. У кожного є свої речі, які треба віднести на смітник, мені особисто найбільше сподобалась порада, викинути право "бути правим". Часто виникають ситуації, коли життя несправедливе, і ми праві, але нічого зробити не можемо. Можна зануритись у це з головою, а можна зітхнути й відпустити. Добре працює у щоденних ситуаціях, наприклад, якщо вас підрізали на дорозі, можна почати сердитись і зіпсувати собі настрій на цілий день, або ж ще гірше - теж почати порушувати правила та агресивно вести машину, тим самим наражаючи на небезпеку себе і інших, а можна плюнути і забути про те "що я ж був правий". Інша дуже проста, але корисна порада - мати свою пісню. Пісню, яка заряджає позитивом і дає енергію. Слухати цю пісню варто кожний раз, коли вам треба моральні сили, щоб гарно виступити на конференції, впевнено почуватись у новій компанії, чи попросити підвищення. Хоч здається це трохи дитячим, але працює. Не обов'язково всі перемовини чи виступи після прослуховування пісні будуть найвдалішими, але ви будете впевнені, що ви були найкращою версією себе у цій ситуації. У автора є свій сайт -http://www.throwoutfiftythings.com/, на якому можна ділитись своїми досягненнями в розборі завалів, звантажити список з яким можна пройтись по будинку та просто поспілкуватись. Оцінка 7 з 10.